Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

пʼятниця, 3 грудня 2010 р.

Єпископ Каркабський Борис Гудзяк, Екзарх


Народився 24 листопада 1960 року в місті Сиракузи, штат Нью-Йорк, США. Від 1978 року до 1995 року навчався в Сиракузькому університеті (США), Папському Урбанському університеті, Папському Орієнтальному інституті в Італії та Гарвардському університеті (США). В 1992 році заснував та очолив Інститут історії Церкви тоді ще при Львівській Богословській академії (зараз Український католицький університет). В 1998 році прийняв таїнство Священства в Соборі Святого Юра у Львові. Протягом 2000 – 2002 років був Ректором Львівської Богословської академії. Від 2002 року дотепер – Ректор Українського католицького університету. 26 серпня 2012 року хіротонізований на єпископа в Архикатедральному Соборі Святого Юра у Львові (святитель – Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ) у зв’язку з призначенням Апостольським екзархом для українців-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії.

Освіта1978 – 1980 роки – навчання в Сиракузькому університеті. Отримав подвійний диплом бакалавра з біології та філософії з відзнакою Summa cum laude. Тема дипломної праці: «Середньовічні аргументи існування Бога». 1980 – 1983 роки – навчання в Папському Урбанському університеті в Римі, Італія. Богословський факультет. Ступінь бакалавра (S.Т.В) з відзнакою Маgna cum Laude. 1983-1992 роки – навчання в Гарвардському університеті в Кембріджі, штат Масачусетс. Факультет гуманітарних і природничих наук. Докторат (Ph.D) в галузі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії. Дисертація: ”Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії”. Керівники: Едвард Кінан, Ігор Шевченко, Омелян Пріцак, Франк Сисин. 


1994 – 1995 роки – навчання в Папському Орієнтальному Інституті в Римі, Італія. Факультет східних церковних наук. Ліценціат (L.S.E.O) з відзнакою Summa cum laude. Тема ліценціатської дисертації: «До аналізу ‘нео-патристичного синтезу’ Георгія Флоровського». Керівник: Проф. Едвард Фаруджя. Навчальні стажування: 1988 рік – Київський державний університет, Київ, Україна. Українська мова та лінгвістика. 1986 рік – Ягелонський університет, Краків, Польща. Літня програма вивчення польської мови. 1985 рік – Віденський університет, Відень, Австрія. Літня програма вивчення німецької мови. 1980 – 1983 роки – Колегія Святої Софії, Рим, Італія. Церковна історія та Візантійська літургіка.

Адміністративна, наукова та суспільна діяльність 1988 рік – член American Association for the Advancement of Slavic Studies. 1990 рік – співголова Організаційного комітету з’їзду «Українська молодь – Христові» у Львові. 1992 рік – Директор-засновник Інституту Історії Церкви в м. Львові. Керівник проекту «Образ сили духу: усна історія Української Греко-Католицької Церкви (1946-1989)». 1993 – 1995 роки – призначений Головою Комісії з відновлення Львівської Богословської Академії. Відповідальний за статут, програму, розклад, розвиток бібліотеки, залучення і формування викладацького та професійного складу, підготовлення підручників; часткова відповідальність за збір коштів. 1993 – 1994 роки – співорганізатор разом з Інститутом Історії Церкви ряду наукових конференцій: «Церква, культура та політика в ранньо-новітній та новітній Україні» (в рамках ІІ Міжнародного ‘конґресу україністів: Львів, 1993); «Біографічний метод соціологічних дослідженнях» (Львів, 1994); «Митрополит Андрей Шептицький» (до 50-ї річниці з дня смерті митрополита, Київ-Львів, 1994) 1994 – 1996 роки – організатор дворічної програми «Берестейських читань» – академічного відзначення 400-ліття Берестейської уніїб що передбачало проведено 18 одноденних наукових конференцій у різних містах України та Польщі за участю провідних українських та закордонних вчених про історичне тло і спадщину Берестейської унії в XVI- XVII ст. Програма включала шість тематичних циклів засідань: «Історичний контекст, укладення Берестейської унії та перше поунійне покоління» (Львів – Івано-Франківськ – Київ); «Держава, суспільство і Церква в Україні у XVII столітті» (Львів – Дніпропетровськ – Київ); «Берестейська унія і українська культура XVII століття» (Львів – Харків – Київ); «Берестейська унія та внутрішнє життя Церкви в XVII столітті» (Львів – Луцьк – Київ); «Менталітет, ідентичність та богослов’я в Україні та Білорусі у XVII столітті» (Перемишль – Львів – Київ); «Унійні процеси XVI – XVII ст. і їх еклезіологічна оцінка» (Львів – Київ – Ужгород – Тернопіль).



1995 – 2000 роки – Віце-ректор Львівської Богословської Академії. Декан з академічних питань, відповідальний за розвиток дослідницьких інститутів, бібліотеки та пошук операціних коштів. 1995 – 2001 роки – координатор української групи міжнародного проекту «Aufbruck»: порівняльне дослідження наслідків тоталітаризму для Католицької Церкви у десяти країнах Центральної та Східної Європи. Головний координатор проекту «Aufbruck» – Пасторальний Форум (Pastorales Forum) / Віденський Університет. 1996 рік – Голова Українського Комітету Міжнародної Асоціації Порівняльної церковної історії (Ukrainian Committee of International Association for Comparative Church History).

1998 рік – дорадник і член жюрі для стипендій з гуманітарних наук для українських вчених, яку надає Американська Рада Наукових Товариств (ACLS). 1999 рік – член Наглядової Ради “Prospekt 2002” Academic Exchange Programme, Institute of Eastern Christian Studies в Неймегені, Нідерланди. Координатор української участі в літній італомовній школі Istituto Superiore di Scienze Religiose “S. Francesco” в Мантові, Італія. 1999 – 2000 роки – професор церковної історії Українського Вільного Університету в Мюнхені, Німеччина. 2000 – дотепер – член ректорської Асоціації Європейських Католицьких Університетів. 2001 – консультант Конґреґації Східних церков в Римі, Італія. 2000 – 2002 – Ректор Львівської Богословської Академії. 2002 – дотепер – Ректор Українського Католицького Університету.  

Педагогічна діяльність 1986 – 1987 роки – викладав українську мову, початковий та середній рівень на кафедрі слов’янських мов та літератури Гарвардського університету. 1992 рік – викладав на Літній школі Інституту ім. митрополита Андрея Шептицького, Католицьке Богословське Об’єднання (Catholic Theological Union) в Чикаго. Курс: «Історія Східного Християнства»’ (Heritage of Eastern Christianity). Викладав курс «Вступ до усної історіографії» на історичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка. 1993 рік – викладав на Літній школі Інституту ім. м-та Андрея Шептицького, Богословський факультет Університету св. Павла в Оттаві, Канада. Курс: «Вступ до Східного Християнства» (Introduction to Eastern Christianity). Викладав Семінар з усної історії на історичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка. 1994 – 1996 роки – викладав в Папському Орієнтальному Інституті в Римі на програмі для студентів з підготовчого курсу богослов’я. Курс: «Східно-слов’янське християнство» (Eastern Slavic Christianity). 1994 рік – викладав на Літній школі Інституту ім. м-та Андрея Шептицького, Богословський факультет Університету св. Павла в Оттаві, Канада. Курс: «Вибрані теми Східно-Християнської думки» (Selected Topics in Eastern Christian Thought).

1995 – 2001 роки – викладав історію Візантійської цивілізації, церковну історію, східно-християнську духовність та культурологію на філософсько-богословському факультеті Львівської Богословської академії. 1996 рік – викладав в Гарвардській Літній школі історичного факультету. Курс: «Модерна історія України» (Modern Ukrainian History).



1996 – 1997 – читав цикл лекцій з історії Української Церкви на курсах підвищення кваліфікації працівників народної освіти Львівської області та Інститут духовної культури у Львові. 2002 рік – викладав курс «Історія Візантійської цивілізації» на історичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка. 2002 – дотепер – викладає курс «Християнська духовність в постмодерній добі» на філософсько-богословському факультеті Українського католицького університету.  



Видавнича і редакційна діяльність1993 рік – співзасновник і співредактор збірника статтей з церковної історії «Ковчег». 1994 рік – член Редакційної ради журналу Logos: A Journal of Eastern Christian Studies. Ottawa, Canada. 1995 рік – редактор серії видань матеріалів «Берестейських читань». 2001 рік – член Наукової ради журналу Oecumanica Civitas Rivista del Centro di documentazione del Movimento Ecumenico Italiano в Ліворно, Italia. 2005 рік – науковий редактор перекладу книги Івана Павла ІІ «Пам’ять та ідентичність». Відзнаки, стипендії, почесне членство 1980 рік – прийнятий до Phi Beta Kappa (Почесне всеамериканське товариство студентів відмінників з гуманітарних і природничих наук). 1985 – 1986 роки - Foreign Language and Area Studies (FLAS) Fellowships. 1986 – 1988 роки – National Graduate Fellowship, Javits Fellowship (Американська національна стипендія для докторантів). 1988 рік – IREX Language Training Grant, Київ, СРСР (Стипендія для міждержавного стажування США-СРСР). 1989 рік – Fulbright Hays Dissertation Fellowship, Poland and Italy (Докторська стипендія ім. Фулбрайта, Польща та Італія). IREX Dissertation Fellowship, Poland (Докторська стипендія, Польща). 1989 – 1990 роки – Dumbarton Oaks Junior Fellow (Докторська стипендія Гарвардського центру візантології у Вашингтоні). 1990 – 1991 роки – Social Science Research Council Dissertation Grant (Докторська стипендія Ради Соціальних Досліджень). 1992 рік – Kennan Institute Short-term Research Grant (Короткотермінова дослідницька стипендія Кененського Інституту). 1992 – 1993 роки – IREX Post-doctoral Republican Research Residency, Ukraine (Пост-докторська республіканська дослідницька стипендія з резиденцією в Україні). 1996 рік – дослідницька стипендія для наукового стажування в Centro Aletti в Римі, Італія. 1998 рік – дослідницька стипендія для наукового стажування в Centro Aletti в Римі, Італія. 2000 рік – друге місце в номінації «Минувшина», присуджене ІІ Всеукраїнською акцією експертного опитування «Книжка року». Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, Секція суспільних наук. Дослідницька стипендія для наукового стажування в Centro Aletti в Римі, Італія. 2001 рік – «Науковець року 2000», згідно з рішенням Оргкомітету Акції «Галицький Лицар». 2005 рік – кавалер ордену «За заслуги ІІI ступеня», згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка. Кавалер ордену «За інтелектуальну відвагу», за «натхненну моральну поставу, подиву гідну самопосвяту, інтелектуальний внесок у богослов’я, створення одного з провідних українських осередків вільної думки і вільного духу, незамінної громадянської і академічної інституції – Українського католицького університету у Львові». Присуджений Капітулою незалежного культурологічного часопису «Ї». 2006 рік – «Постать року» згідно рішенням оргкомітету Акції «Галицький Лицар». 2007 рік – відзначений оргкомітетом Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів. Почесний громадянин міста Львова.
  • 2000 — був інавгурований на ректора Львівської Богословської Академії.
  • 21 липня 2012 — призначений Апостольським Екзархом для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу.
  • 26 серпня 2012 — у Архикатедральному Соборі святого Юра у Львові відбулась архиєрейська хіротонія отця Бориса Ґудзяка, яку очолив Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук).
  • Організував велику кількість міжнародних наукових конференцій, зокрема «Берестейські читання» (1994–1996; 4 томи матеріалів цих конференцій уже вийшли друком і ще два з'являться незабаром).
  • Автор понад 30 друкованих праць. Найбільша праця — «Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії».
  • Про його інтронізацію дивіться тут...

Адреса в фейсбук: facebook.com/gudziakborys