Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

субота, 11 грудня 2010 р.

Єпископ Харківський і Богодухівський Лаврентій

Єпископ Харківський і Богодухівський ЛАВРЕНТІЙ (в миру Мигович Михайло Михайлович), народився 14 грудня 1959 року в с. Керецьки Свалявського району Закарпатської області в благочестивій православній християнській сім'ї. Середню школу закінчив у 1977 році. З 1978 по 1980 рр. служив у Збройних Силах СРСР. У 1980 році поступив в Московську Духовну Семінарію. 1983-1992 р. навчався в Московській Духовній Академії.

Чернечий постриг прийняв у 1983 році з іменем Лаврентій, на честь мученика і архідиякона Лаврентія. Постриг звершив єпископ Мукачівський та Ужгородський Савва (Бабинець), та ним же був хіротонісований на ієродиякона на свято Вознесіння Господнє 1983 році у Вознесенському жіночому монастирі в с. Чумальове на Закарпатті.

28 серпня 1989 року в Свято-Успенському кафедральному соборі м. Мукачево митрополитом Київським і Галицьким Філаретом був рукоположений в сан ієромонаха. Священиче служіння проходив у Мукачево-Ужгородській єпархії, був настоятелем Вознесенського Собору в місті Хуст та опікувався відновленням Свято-Троїцького чоловічого монастиря с. Городилово, а також керував будівництвом Свято-Успенського собору в селі Іза Хустського району.


27 вересня 1989 року в Крестовоздвиженському кафедральному соборі м. Ужгород, єпископом Мукачівським та Ужгородським Євфімієм був піднесений до сану ігумена.

З 16 вересня 1991 року по 8 червня 1992 р. проходив служіння в Полтавській єпархії де був настоятелем Макарівського кафедрального собору м. Полтава та особистим секретарем архієпископа Полтавського та Кременчуцького Савви (Бабинець).

В 1992 році був прийнятий у клір Київської єпархії Блаженнійшим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, де ніс послух референта Його Блаженства і голови Видавничого відділу Української Православної Церкви.


13 грудня 1992 року на свято св. апостола Андрія Першозванного був піднесений до сану архимандрита.

З 9 серпня 1996 року служив у Латвійській Православній Церкві, несучи послух секретаря Синоду, проректора Ризької Духовної Семінарії та настоятеля Ризького Троїце-Задвінського храму.

З травня 2000 року по грудень 2002 року служив в Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Мозирь в Білоруській Православній Церкві.

З січня 2003 р. консультував будівництво храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в м. Полтава.

16 березня 2004 р. Блаженнійшим митрополитом Мефодієм, Предстоятелем УАПЦ, був призначений на посаду керуючого справами Патріархії.

13 грудня 2004 р. в день Святого Апостола Андрія Первозванного за божественною Літургією в Свято-Андріївському соборі м. Києва, був хіротонісований в сан єпископа з наданням титула Полтавський і Миргородський.

21 червня 2005 р. Святійшим Патріархом Київським та всієї Руси-України Філаретом призначається єпископом Вишгородським, тимчасово керуючим Харківською єпархією.

25 серпня 2005 р. призначений єпископом Харківським і Богодухівським, керуючим Харківською єпархією.

23 січня 2012 року указом № 2801 за церковні заслуги перед Українською Православною Церквою Київського Патріархату, Святійшим Патріархом Київським та всіеї Русси-України Філаретом, був нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира 3 ступеня.