Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

четвер, 2 грудня 2010 р.

Чорноморець Юрій Павлович

Юрій Павлович Чорноморець (нар. 26 квітня 1974, м. Київ) – доктор філософських наук, провідний сучасний український теолог і патролог, філософ. Юрій Чорноморець народився 26 квітня 1974 року у місті Києві. Походить із роду українських священиків, останній із яких – протоієрей Микола Радецький. У 1997 році закінчив філософський факультет Національного університету імені Т.Г. Шевченка із дипломною роботою на тему «Метафізика грецької патристики». У 2002 році захистив кандидатську дисертацію (із спеціальності 09.00.05 - історія філософії) на тему «Антропологія східної патристики». З 2002 року - доцент кафедри філософії та політології, Національний університет державної податкової служби України.

Також Чорноморець за завданням держави працював у промосковськiй газетi"SOS", агiтував за СДПУ(о) та проти Ющенка. У травнi 2009 р. Чорноморець був прийнятий на роботу у редакцiю новоствореного сайту «Релігія в Україні» (головний редактор – Алла Дмитрук). З загибеллю Алли у 2010 р. головним редактором та адмiнiстратором сайту став Сергiй Штейников, а вiдповiдальним редактором став Чорноморець. Також з недавнього часу Чорноморець став працювати, як шеф-редактор сайту «Богословський портал». У 2011 році захистив докторську дисертацію (із спеціальності 09.00.11 - релігієзнавство) на тему: «Еволюція візантійського неоплатонізму».  

Юрій Павлович Чорноморець
У 2009 р. виступив з критикою патріарха УПЦ КП Фiларета:

"Патріарх Філарет у 2009 р. сам визнав те, що всі знали. Лише його відмова піти у відставку у 2008 р. зупинила процес входження Константинопольського патріархату в Україну. Це найбільша помилка і вина Патр. Філарета перед українським народом і православ’ям. Сьогодні ми мали б інші Церкви на карті України та іншу Україну. А так замість лікування поступово українське православ’я хворіє… Патріарх Філарет особисто відповідальний за те, що зупинив Константинополь на порозі. І особисто відповідальний за те, що розповів про це в інтерв’ю. Це насправді не менший гріх, ніж перше діяння. В УПЦ КП є культ особи Патріарха Філарета. Я не заперечую, що він видатний і талановитий діяч. Але ж не можна потакати цьому культу і не можна самому повірити у власну геніальність. Тут вже щось від пізнього Сталіна. Патріарх Філарет довів би, що він дійсно видатна особистість в українському православ’ї, якби вчасно відійшов в сторону. Але як вже було кілька разів (всі пам’ятають 2000-2001), Патріарх Філарет відмовився піти. Це помилка, і за неї треба нести відповідальність перед історією та народом. А то всі думають про владу «рішити і в’язати», а мало хто думає про відповідальність.