Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

понеділок, 10 грудня 2012 р.

Історія мощів святої великомучениці Катерини

Після страти святої Катерини її тіло зникло. За переданням, воно було перенесене ангелами на вершину найвищої гори Синаю, що тепер носить її ім'я. Три століття по тому, в середині VI століття, ченці монастиря Преображення, побудованого імператором Юстиніаном, покоряючись видінню, піднялися на гору, знайшли там мощі святої Катерини, пізнали їх за кільцем, яке було дане їй Ісусом Христом, і перенесли мощі до церкви. Після отримання ченцями монастиря мощів святої Катерини і поширенням її культу монастир до XI століттю придбав свою справжню назву - монастир Святої Катерини. У вівтарі монастирського кафолікону, базиліці Преображення, в мармуровій раці зберігаються два срібні ковчеги з мощами святої Катерини (голова і правиця).

Щодня після часів вірянам відкривають доступ до мощів святої Катерини. На згадку про поклоніння мощам ченці дарують срібне кільце із зображенням серця і словами "Свята Катерина".

Ще одна частина мощів (палець) знаходиться в мощовику-ікони великомучениці Катерини в лівому нефі базиліки і завжди відкрита вірянам для поклоніння. У Німеччині зберігаються дві частки мощів великомучениці Катерини: в церковному музеї м. Фульда (каплиця 14 святих помічників) і в Німецькому музеї холодної зброї м. Золінген (Грефрат). У Золінгені поряд з часткою мощів поміщена колба з миром від цієї частки мощів.  

Рука святої великомучениці Катерини