Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

вівторок, 18 грудня 2012 р.

19 грудня – Святого Миколая Чудотворця


Немає на нашій землі жодного християнського дому, де не було б на стіні образа Святителя Миколая. Немає душі, що не горнеться до цього великого Святителя. Святий Миколай для християн з давніх-давен — це правдиве правило віри і уособлення доброти. Кожна християнська душа любить його і звертається до нього зі своїми потребами, бо серце відчуває і знає, що він колись, за свого земного життя, був добродієм для християн, отож і сьогодні, перебуваючи у вічному житті, він може подати нам руку допомоги в нашій біді.

Святий Миколай народився в місті Патарі, в Малій Азії, від шляхетних, правовірних і багатих батьків — Феофана і Нонни — близько 280 р., за царювання Валеріана. Батьки його сповідували християнську віру. Микола уже змалку був набожним. З віком він виявляв схильність до суворого стримування і полюбляв бути на самоті. Вихований у страху Божому, він завжди уникав світських веселощів, любив бувати в храмі Божому і зрештою відцурався від мирського життя і прийняв чернечий чин. Після смерті батьків Микола роздав свою спадщину бідним, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям.

Після подорожі повернувся в Патар, де єпископом був його дядько. Той запропонував йому прийняти сан священика. Відтоді святий Миколай допомагав усім, хто потребував його ласки. Своїми молитвами він утихомирює бурю на морі, зцілює хворих і без ліку творить добрі діла. За такий великий і ревний труд він одержав сан архієпископа в місті Мірах. Він не пишався тим, що посів таке високе становище в Церкві Христовій, навпаки, він носив простий одяг, їв один раз на день, не прагнув до розкоші, пив лише воду, не досипав ночей, молячись. Усіх його чеснот не можна перелічити й переказати, бо їх безліч.

Двері його серця були відчинені для всіх, хто з вірою просив допомоги, а він нікому не відмовляв в пораді і дарував втіху. Під час гонінь в Римській імперії на Церкву Христову, за царювання Діоклетіана і Максиміана, Святителя Миколая було схоплено і кинуто до в’язниці. За царювання Константина Великого святий Миколай був визволений з тюрми і повернувся до свого приходу.

19 грудня – Святого Миколая Чудотворця
У 325 р. святий Миколай був присутній на першому Вселенському Соборі, де ревно захищав догмати Православної Церкви. У грудні 343 р. великий Святитель помер. Тіло його було поховане в соборному храмі міста Мірах. У VII ст. святий Андрій Крітський написав хвалебні вірші святому Миколаю, називаючи його великим чудотворцем. У VIII ст. святий Іоанн Дамаскін, у IX — Феофан і Візантій на честь чудотворця Миколая скла ли багато хвалебних пісень, які нині співають під час Богослужіння.

За царювання Олексія Комнина (1081 — 1118 рр.) в 1087 р. нетлінні мощі Святителя Миколая було перенесено в місто Бар у Південній Італії.

Тропар свята: Святе життя твоє показало Церкві тебе зразком віри, прикладом лагідності, учителем стримання. Через це своєю покорою ти придбав величність, а убогістю — багатство, отче Святителю Миколаю, благай Христа Бога, щоб спас Він душі наші.

У народних легендах і переказах святий Миколай боронить людей від стихійних лих, а найбільше — на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ святого чудотворця. В Україні Святитель Миколай роздає дітям подарунки.