Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Патріарх за збереження навколишнього середовища

На конференції, яка проходила поблизу Стамбула в червні минулого року, дослідниця шимпанзе Джейн Гудолл повідомила про загрозу зникнення ареалів проживання «наших найближчих родичів». Наголошуючи на еволюційних зв'язках, вона розповіла про свою зустріч із старшим самцем людиноподібних мавп, який мав «гарну білу бороду». З посмішкою на обличчі дослідниця повернулася до 72-річного чоловіка у першому ряду, і додала: «Дуже схожу на вашу». Цей чоловік з довгою білою бородою був Вселенський Патріарх Варфоломій I Константинопольський, духовний лідер православних християн у світі. На щастя, будучи привітною людиною, Патріарх також приєднався до сміху, який виник серед присутніх у залі.

Цей чоловік серйозно зацікавлений екологічною діяльністю, саме тому його почали називати Зеленим Патріархом. Він доводив, що турбота про навколишнє середовище є релігійним обов’язком, і за більш, ніж десять років, він об'єднав богословів та учених, таких, як доктор Гудолл для проведення дискусій та брифінгів.

Цьогорічні повідомлення про танення льодовиків та екстремальні посухи зробили актуальними зауваги Варфоломія про погіршення стану довкілля. У той час, як економісти і політики фіксують економічне зростання та збільшення споживання, Патріарх доводить, що реальна криза є на культурному і духовному рівні, яка може бути подолана тільки шляхом відходу від нестримного матеріалізму. Кожна людина, каже він, повинна провести чітку межу «між тим, що ми хочемо і тим, що нам потрібно».


У вересні Патріарх опублікував енцикліку, де в гострій формі закликає всіх православних християн до визнання «нашої гріховності» в тому, що ми не робимо достатньо для того, щоб захистити планету. Біологічне різноманіття, «результат роботи божественної мудрості», не було дано людству для того, щоб зловживати ним, ― пише він. Людське панування над землею не означає жадібно набувати і нищити її ресурси. Варфоломій окремо звернувся до «сильних світу цього», кажучи, що вони мають потребу в новому мисленні, щоб зупинити нищення планети з метою отримання прибутку або короткострокових інтересів.

Інші релігійні лідери, зокрема Папа Бенедикт XVI, Далай-лама та архієпископ Кентерберійський, також закликали до відповідального використання ресурсів довкілля. Але Варфоломій пішов далі, ніж більшість, саме тому деякі богослови називають його позицію революційною.

«Традиційно в християнстві гріхом вважалося те, що ми зробили іншим людям», ― сказав Калліст Уер, відомий православний богослов з Великобританії, але Варфоломій наполягав на тому, що те, що ви робите для тварин, повітря, води, землі також може бути гріховним.

Помічники Варфоломія говорять, що вирішення екологічних проблем є частиною його програми модернізації досить консервативної церкви, яка може здаватися віддаленою, відокремленою, з її акцентом на візантійські обряди і традиції. Виступи на захист природи як Божого творіння відповідають вченню церкви, і є ключовими в подоланні суперництва і націоналістичних розколів в Східній Православній Церкві, оскільки федерації 15 незалежних національних церков бракує центральної влади, такої, як, скажімо, у Ватикані.

Тим не менш, престол Варфоломія, встановлений 1700 років тому, тримає першість серед 300 мільйонів православних християн у всьому світі. Як «перший серед рівних» в церкві, він виступає в якості організатора і може визначати порядок денний для обговорення.

Не всі прелати церкви були захоплені його зусиллями просвітити віруючих про стан довкілля. «Патріарх буде йти проти течії більшої частини православ’я», ― сказав преподобний Джон Хрисавгіс, архідиякон церкви і радник з екологічних питань. «Він повинен постійно проповідувати і просувати свої ідеї».

На борту порома, який прямував у бік Стамбула, отець Хрисавгіс вказав на будівлю, яка належить церкві на вершині острова Бююкада (Великого острова). Це було приміщення колишнього дитячого будинку, який був захоплений турецьким урядом, але останнім часом його повернули церкві. Зараз у ньому порожньо і знаходиться він у поганому стані, але згодом ця будівля стане міжконфесійним центром дослідження навколишнього середовища.

Вплив багатьох проповідей Патріарха і конференцій важко оцінити. Великий інтерес викликала нова книга «Озеленення Православного церковного приходу», ― зазначив Фредерік Крюгер, його американський редактор. Книга має підзаголовок «Посібник християнської екологічної практики» та передмову, написану Варфоломієм, в якій він охоплює царини богослов'я, спеціальні відправи та молитви, а також наукові праці і практичні поради.

За останні роки численні православні монастирі та церкви в Східній Європі і Сполучених Штатах перейшли на використання сонячної енергії. Серед них монастир Хрисопігі на грецькому острові Крит. В цій обителі монахині використовують у своїх студіях екологічні тексти Патріарха та інших богословів.

«Все більше і більше молодих людей приходять на наші курси», ― розповіла на конференції в Халки поблизу Стамбула сестра Теочені, настоятелька монастиря. «Вони приходять, щоб віднайти сенс у житті. Багато, здається, знаходять натхнення у сфері екології. Ці тенденції продовжують зростати за останні 10 років».

Мерліс Сімонс, журналіст

Роксолана Авдикович для християнського порталу КІРІОС за матеріалами The New York Times.