Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

субота, 19 січня 2013 р.

Митрополит Антоній (Паканич)

Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України Володимир під час святкової Божественної Літургії в день Хрещення Господнього у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі возвів у сан митрополита вікарія Київської єпархії, архієпископа Бориспільського Антонія (Паканича). Владика Антоній є ректором Київської духовної академії і семінарії (з 2007 року), постійним членом Священного Синоду УПЦ (секретар Синоду), керуючим справами УПЦ, Головою Учбового комітету при Священному Синоді.

Біографічна довідка: Іван Іванович Паканич народився 25 серпня 1967 у селі Чумалево Тячівського району Закарпатської області в селянській родині. У 1982 році закінчив Чумалевську восьмирічну, а в 1984 — Драговську середню школу. З 1981 по 1985 роки ніс послух старшого іподиякона єпископів Мукачівських Сави і Дамаскіна. З 1985 по 1987 рік служив в Радянській армії. З 1988 по 1992 роки навчався у Московській духовній семінарії. У цей час ніс послух іподиякона ректорів МДА архієпископа Олександра і єпископа Філарета. 4 січня 1994 року ректором Московської духовної академії і семінарії єпископом Дмитровським Філаретом пострижений у чернецтво з ім'ям «Антоній» на честь преподобного Антонія Печерського. 18 лютого 1994 року патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II висвячений на ієродиякона, 7 жовтня того ж року — на ієромонаха. 

З 1 вересня по 31 грудня 1994 року працював секретарем-референтом ректора МДАіС. У 1995 році закінчив Московську духовну академію. За наукову працю на тему «Послання святого апостола Павла до Римлян у російській біблеїстиці» одержав учений ступінь кандидата богослов'я. Залишився викладати в МДА. З 14 червня по 31 серпня 1995 року був помічником інспектора МДА; з 1 січня 1996 року по 9 вересня 2002 року — помічником ректора МДА з представницької роботи й завідувачем Церковно-археологічного кабінету.

Митрополит Антоній (Паканич)
На Пасху 1999 року патріархом Московським Алексієм II зведений у сан ігумена. 9 вересня 2002 року, відповідно до поданого прохання, направлений на служіння в Україну. 26 жовтня 2002 року призначений керівником Інформаційно-просвітницького центру Києво-Печерської лаври. 11 травня 2003 року став завідувачем Канцелярії Київської митрополії Української православної церкви. У Хрестопоклонну неділю 14 березня 2004 року митрополитом Київським Володимиром зведений у сан архімандрита. У жовтні 2005 року брав участь у роботі третього Всесвітнього громадського форуму «Діалог цивілізацій» на острові Родос в Греція. Рішенням Священного Синоду Української православної церкви від 22 листопада 2006 року призначений єпископом Бориспільським, вікарієм Київської митрополії.

26 листопада, у день пам'яті святителя Іоана Золотоустого, за недільною Службою Божою в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври митрополитами Київський і всієї України Володимиром, Чернівецьким і Буковинським Онуфрієм, архієпископами Тернопольським і Кременецьким Сергієм, Львівським і Галицьким Августином, Херсонським і Таврійським Іоаном, Вишгородсьим Павлом, Переяслав-Хмельницьким Митрофаном, Полтавським і Кременчуцьким Филипом, єпископами Житомирським і Новоград-Волинським Гурієм, Білоцерківським і Богуславським Серафимом, Чернігівьким і Ніжинським Амвросієм, Васильківським Лукою та Святогірським Арсенієм висвячений на єпископа Бориспільського. Рішенням Священного Синоду від 31 травня 2007 року призначений ректором Київських духовних академії і семінарії.

Рішенням Священного Синоду від 14 листопада 2007 року призначений головою Синодальної канонічно-богословської комісії УПЦ. На Соборі єпископів Української православної церкви 21 грудня 2007 року, що проходив у Києво-Печерській лаврі, єпископ Антоній очолював робочу групу з підготовки змін до Статуту УПЦ. Указом Президента України від 24 березня 2008 року (№ 256/2008) був уведений до складу організаційного комітету з підготовки святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2008 року (№ 419) уведений до складу наглядової ради Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Рішенням Священного Синоду від 8 травня 2008 року був звільнений з посади голови Канонічно-богословської комісії і призначений головою Навчального комітету при Синоді[4]. 24 вересня 2008 року зведений у сан архієпископа. 27 травня 2009 року увійшов до складу Комісії зі створення Міжсоборної присутності Російської православної церкви. 27 липня 2009 року признечений членом Міжсоборної присутності і її Президії. 

Під час першого засідання Президіуму Міжсоборної присутності РПЦ 29 січня 2010 року призначений головою Комісії з питань духовної освіти та релігійної просвіти. Рішенням Священного Синоду від 9 вересня 2009 року знову призначений головою Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ та включений до складу Синодальної комісії УПЦ із діалогу з УАПЦ та до складу робочої групи з підготовки діалогу з представниками УПЦ КП. 

Рішенням Синоду від 2 грудня 2010 року звільнений з посади голови Синодальної Богословсько-канонічної комісії[8]. Під час хвороби митрополита Київського Володимира (Сабодана) 21 лютого 2012 року Священний Синод під головуванням митрополита Одеського Агафангела (Саввіна) призначив архієпископа Антонія головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української православної церкви замість Олександра (Драбинка), секретаря і «правої руки» митрополита Володимира. 

8 травня, на першому засіданні Синоду під головуванням предстоятеля після його хвороби, Антонія було звільнено з посади голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків і призначено керівником справами УПЦ та постійним членом Священного Синоду. Одночасно, архієпископу, як керівникові справами Церкви, було надано додаткові повноваження, не передбачені Статутом: нагляду за діяльністю синодальних установ, уповноважене представництво предстоятеля УПЦ в державних, громадських та церковних заходах, відповідальності за міжхристиянські та міжрелігійні відносини. Того ж дня митрополит Володимир призначив Антонія першим вікарієм Київської митрополії. 

За оцінками експертів, після цих призначень владика став ключовою управлінською фігурою УПЦ і, фактично, «церковним прем'єром». 20 липня того ж року Синод звільнив архієпископа з посади голови Навчального комітету. 19 січня 2013 року возведено в сан митрополита.