Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

понеділок, 28 січня 2013 р.

У Білоруській Церкві відтепер поставляють дзвонарів

У Білоруській Православній Церкві відновлено чин поставлення в дзвонаря. Тепер дзвонарі храмів, за умови задоволення священноначалієм відповідного клопотання, можуть увійти до складу парафіяльного кліру, причому незалежно від того чоловік це чи жінка. Чин поставлення дзвонаря на території Центру духовної просвіти та соціального служіння Ікони «Всіх скорботних Радість» звершив єпископ Борисовський Веніамін, вікарій Мінської єпархії. В інтерв'ю Sobor.by єпископ зазначив:«Чин поставлення дзвонаря був затверджений рішенням Священного Синоду зовсім недавно. І сьогодні, з благословення Митрополита Філарета, ми здійснюємо цей чин, в якому просимо благословення Боже на служіння Матері Церкві в якості дзвонаря для тих випускників, які закінчили Школу дзвонарів у цьому році і в попередні роки. Безсумнівно цей чин необхідний, оскільки допомагає людям, що закінчують навчання налаштуватися на це відповідальне служіння, і ми закликаємо Божу благодать, яка укріпить випускників і благословить їх на це важливе і відповідальне служіння ».

Дзвонар храму св. прав. Іоана Кронштадтського Світлана Стефаненко, що отримала диплом дзвонаря тільки сьогодні, теж говорить про додаткову відповідальність і ділиться потаємним: «Моїй душі дуже близька розмова з Богом, близьке приношення хвали Йому за допомогою дзвону». Нинішній випуск в історії Школи дзвонарів вже 13-й. Молебень з нагоди відкриття Школи був здійснений Митрополитом Мінським і Слуцьким Філаретом, Патріаршим Екзархом всієї Білорусі, 26 січня 2000 року. Школа починалася як парафіяльна. Як згадує ініціатор її заснування настоятель парафії Ікони «Всіх скорботних Радість» протоієрей Ігор Коростельов, дзвонили на старих дзвонах. За невмінням багато розбили. Тепер старі і бувалі дзвони зберігаються в навчальному корпусі приходу, де побачити і навіть помацати їх може кожен бажаючий. Поруч з дзвонами-таблички, на яких можна прочитати інформацію про дзвін.

Отець Ігор згадує, що дзвін на території приходу і далеко за його межами лунав ще тоді, коли на вулиці Прітицкого розташовувався тимчасовий храм - стара армійська палатка. Одного разу в цей намет прийшла жінка, яка розповіла священикові про чудо, яке скоїли дзвони. Вона вийшла з дому в глибокій депресії з думкою звести рахунки з життям і раптом почула дзвін. Жінка пішла на поклик дзвонів і прийшла на богослужіння. З тих пір вона не пропускає жодної служби.З плином часу в приходську школу почали приходити бажаючі навчитися церковного дзвону з усіх єпархій Білоруської Православної Церкви. Так навчальний заклад набув статусу єпархіального. 

Однак за останні роки серед учнів церковного навчального закладу можна зустріти не тільки білорусів, але також росіян, українців, поляків і жителів прибалтійських держав. У зв'язку з цим рішенням Священного  Синоду від 13 вересня 2012 школа набула статусу Школи дзвонарів Білоруської Православної Церкви. Як повідомив директор Школи дзвонарів Богдан Березкін, введення чину поставлення в дзвонарі не відіб'ється на навчальній програмі, вимоги залишаться колишніми, так як чин проводиться добровільно і не є обов'язковим. Написати клопотання про звершення над ним такого чину, може той, хто готовий взяти на себе таку відповідальність.