Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

четвер, 31 січня 2013 р.

31 січня: Святого Максима, деспота Сербського

Святий Максим, жив у XV-XVI ст. Був сином Сербського деспота святого Стефана Бранковича (10 дек.) і преподобної Ангеліни. По смерті батька святий знайшов притулок в Угорщині і отримав титул деспота Сремського, області, населеної в основному сербами (1486). Під впливом благочестивої матері, але без її відома, через десять років Максим відмовився від прав на князівський престол і став ченцем в Купиновському монастирі. 1506 р. разом з матір'ю він був запрошений до двору волоського господаря Раду Великого (1495-1508), який прийняв їх із почестями і поставив святого Максима митрополитом Угро-волоським. 

За час свого недовгого єпископства (1507-1509) святий Максим мудро управляв Христовою паствою і зміцнював митрополію. Під час сутичок господаря Раду і молдавського господаря Богдана Кривого, прозваного Грізним (1504-1517), які почали безглузду війну, святий Максим встав між військами двох князів і зумів примирити їх. 

У 1509 р. він повернувся з матір'ю в Срем і за допомогою князя Іоана Нягое Басараба побудував Крушедольський монастир. Цей монастир, заснований прп. Ангеліною, став родовою усипальницею Бранковичів. Тут він довгий час терпляче переносив хворобу і знайшов вічний спокій у Христі 18 січня 1516 (або 1546) р. У Місяцеслов Руської Православної Церкви дана пам'ять не включена.