Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

четвер, 7 лютого 2013 р.

Про безмежні межі канонічних територій РПЦ

Як виявилося, Китай і Японія також є частиною канонічної території Московського патріархату. Про це говориться в новій редакції його статуту. Документ прийнятий Архієрейським Собором, який проходив у Москві 2-5 лютого, та опублікований у вівторок на сайті Російської церкви. До держав канонічної території також віднесені Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Азербайджан, країни Прибалтики, Центральної Азії (всі ці країни, за винятком Китаю і Японії, були включені в статут попередньої редакції). 

Пастирська діяльність Російської церкви в Китаї почалася в XVII столітті, коли в Пекін прибув російський священик Максим Леонтьєв. У 1713 році була заснована Російська духовна місія в Китаї. Зусиллями російських місіонерів православ'я увійшло в китайську середу. 23 листопада 1956 рішенням Священного Синоду всі православні храми в Китаї були передані в канонічне ведення Китайської православної церкви, якій була надана автономія, із затвердженням обрання її предстоятеля патріархом Московським і всієї Русі. Синод Російської церкви в 1997 році констатував, що, оскільки Китайська церква не має свого Предстоятеля, надалі, до його обрання Помісним Собором цієї Церкви, відповідно до православних канонів канонічне піклування про її пастви здійснюється патріархом Московським і всієї Русі. 

Православ'я в Японію також принесли російські місіонери. Безпосередньою передумовою до створення Російської духовної місії в Японії стало відкриття російського консульства в цій країні в 1859 році і призначення Йосипа Гошкевича першим консулом в м. Хакодате. Разом з ним приїхали лікар і православний священик Василь Махов для духовного окормлення консульського персоналу. З причини хвороби отець Василь був змушений повернутися на батьківщину в 1860 році, і на його місце був викликаний новий клірик, яким став майбутній просвітитель Японії рівноапостольний Миколай (Касаткін).

"Хто перший став, того й тапочки".