Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

середа, 13 лютого 2013 р.

Рукоположено українця для Константинополя. Фото

Як повідомляє репортер інтренет-проекту "Пормісна Церква" з посиланням на прес-службу Української Православної Церкви в США, 12 лютого 2013 року Божого, в день святкування трьох святителів та вчителів Григорія Богослова, Василія Великого та Івана Золотоустого, семінарська каплиця Свято-Софіївської Української Православної Богословської Семінарії УПЦ США відкрила свої двері для християн щоб стати свідками відкриття ще однієї сторінки в історії семінарської родини. На дорогу священослужіння став диякон Василь Довган з його дружиною Ілоною.

Служба розпочалася після того, як провость Свято-Софіївської семінарії отець Василь Завірюха та численне духовенство зустріли правлячого архиєрея Західньої Єпархії та голову Консисторії УПЦ США Преосвященного єпископа Даниїла з теплими словами. Всі присутні з нетерпінням очікували на момент висвяти, момент святого таїнства, коли через руки Владики Даниїла буде передана Благодать Божа Його слузі диякону Василю.

“Цей день, що його створив Господь, тож радіймо і веселімось в нім”, - сказав Владика у своїй повчальній проповіді. Цей день дійсно є  величний для нововисвяченого отця, адже в цей день він також святкує своє день народження та іменини. А тепер для нього цей день буде ще важливішим, тому що в цей день отець дає відповідь “Так” на поклик Христа і бере на себе велику відповідальність. Відповідальність за те, в якому напрямку він поведе духовну паству, яка в майбутньому буде надана в його опіку, адже від цього дня він стає духовним пастирем.

До цього дня отець готувався від ранніх років свого життя. Ще будучи в середній школі він починає своє служіння біля престолу Всевишнього. Пізніше, після закінчення навчання у школі під настановою свого батька, який був священиком, поступив у Вищу Богословську семінарію. Після закінчення першого курсу навчання отець успішно пройшов відбір на навчання у Свято–Софіївській семінарії, де і дав відповідь Божественному покликанню.
Рукоположено українця для Константипололя. Фото
Після великого входу священики почергово провадили диякона кругом престолу тричі і потім віддали в опіку Владиці Даниїлу. Під час того, як Владика проголошував молитви хіротонії над дияконом, всі присутні в каплиці теж зосереджено молилися до Небесного Отця, щоб Він послав Свого Духа Святого через руки Владики на обранця Його. Коли Владика облачав нововисвяченого священнослужителя,  всі одноголосно співали “Аксіос! Аксіос! Аксіос!” – що означає достойний. Першими хто привітав отця з висвяченням були його дружина пані–добродійка Ілона та отці співслужителі.

Після освячення Святих Дарів Владика дав отцю Василю частинку Тіла Христового, якою через пару хвилин він буде ділитися з вірними, які були присутні під час хіротонії. Ці моменти мали велике враження не тільки на отця, але і духовно відбивалися на оточуючих.

В своєму подячному слові нововисвячений отець Василь в першу чергу подякував Митрополиту Антонію та Владиці Даниїлу за підтримку, теплоту їхніх сердець та духовні настанови продовж усього перебування в семінарії. Також він звернувся з словами подяки до своєї дружини, яка теж мала вплив на його духовний зріст. З сльозами на очах отець сердечно дякував своїй матері та братам, які, нажаль, через велику відстань не змогли бути присутні на його святі. З важкістю на серці отець ділився з присутніми як його покійний батько хотів бачити його священиком.

Після закінчення Божественної Літургії всі зібралися в їдальні за святковим обідом, де звучали слова вітань в сторону отця Василя та пані – добродійки Ілони.