Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

вівторок, 12 березня 2013 р.

Митрополит Іоасаф прокоментував "Стрийське чудо"

Місто Стрий на Львівщині живе новиною про диво – появу постаті «Богородиці» на дереві у міському парку. Паломників, які їдуть до міста подивитися на нього, вже рахують сотнями. У центрі Стрия навіть перекрили рух транспорту. Церковна влада УГКЦ шукає пояснення дива. За словами очевидців, на цьому дереві побачили яскраве світло, опісля з’явилося зображення Богородиці. Зрізану гілку з червоною плямою прикрасили вінком і рушником. Люди моляться, плачуть, цілують дерево, фотографуються.

Митрополит УПЦ КП Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, який маючи багатий життєвий і духовний досвід, прокоментував подію виданню Православний оглядач.

- З історії ми знаємо, що колись дереву поклонялися язичники. До з’явлень на деревах образу Богородиці я ставлюся дуже обережно. В історії Церкви були випадки, коли на дереві з’являлася ікона Пресвятої Богородиці, але це були не якісь плямки схожі на жіночий образ, а чітка, так би мовити, канонічна ікона. А коли ми бачимо сьогоднішні явлення на деревах, і навіть в різних нечистих місцях, як одного разу було в нас на Коломийщині, коли оголосили, що у відхожому місці комусь привидівся образ, то це безперечно єресь. Ну це ж поширене явище, коли людині може щось привидітися, особливо, якщо вона сильно хоче це «щось» побачити.

Владика Іосаф вбачає у подібній чудоманії небезпеку духовного облещення від злих духів, які розуміють, що християнин не буде поклонятися їм напряму, тому хочуть отримати поклоніння опосередковано, згідно слів Євангелія «приймаючи вигляд Ангела світла» або імітуючи якісь аномальні явища.

- Я схиляюся до того, що диявол нас християн спокушає так званими з’явленнями для того, щоб ми християни поклонялись дереву, думаючи, що поклоняємося Христу чи Богородиці. Хіба ми не знаємо випадків у нашій історії, коли християнин поклонявся сатані, а думав, що поклоняється Христу. Це яскраво описано в історії православного чернецтва, тому я не приймаю ці так звані явлення.

Митрополит Іоасаф не заперечує можливості чуда, і радить у складних випадках, коли християнину важко відразу визначитися, застосовувати перевірений принцип: «Не заперечую, але й не приймаю», та нагадує, що стовідсотковою ознакою, що чудо від Бога не є його надприродне походження:

- Хочу наголосити, що жоден священнослужитель чи мирянин не може проголошувати якесь надприродне явлення чи явище чудом від Бога. Тільки Церква може це зробити. Для цього єпархіальним архієреєм або Предстоятелем Церкви призначається комісія, яка всесторонньо досліджує явище, ретельно опитує свідків, аналізує отриману інформацію і тільки потім робить свій висновок. Де сьогодні ті всі з’явлення, які хвилювали маси народу раніше? Канули, як то кажуть в Лету, просто зникли і про них вже майже всі забули. Бо не було там ніяких з’явлень.

А тут хтось щось побачив, комусь щось блиснуло, а наші люди знаєте як реагують – якщо я не бачу Матінки Божої на дереві, то скажуть, що я великий грішник. І починається масовий ажіотаж, кожен намагається описати красномовніше, що йому бачиться. І це все є від лукавого. Бо тільки Церква своїм авторитетом, навіть не комісія, а повнота Церкви з часом може впевнено сказати чи певне явище було взагалі чудом, і чи воно було від Бога», - каже православний митрополит.

Владика Іоасаф вважає, що надмірне та нездорове сприйняття християнами подібного роду аномальних явищ, свідчить про брак справжньої віри в Бога, в Євангеліє та необізнаність в творах святих отців.

- Людина завжди шукає легшого шляху в будуванні своїх стосунків з Богом.Легше перетворити християнське життя в набір забобонів, екстатичних споглядань чуда чи на бездумне виконання обрядів кілька разів на рік. Але це дорога в нікуди, а точніше не туди. Християнин повинен шукати Христа не на деревах, асфальті чи стінах клубу, а в Євангелії, і тоді він отримає найбільше чудо у своєму житті, яке не потрібно підтверджувати комісіями. Це чудо преображеного життя, чудо щасливої сім’ї, чудо духовної нації, а по смерті – життя вічне.

Підготувала Галина Хомуляк, 20 хвилин- Вінниця