Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

неділя, 17 березня 2013 р.

Предстоятель УПЦ КП просив прощення

Увечері 17 березня 2013 року, у Прощену неділю, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Вечірню з чином прощення у Володимирському кафедральному соборі. Його Святості співслужило соборне духовенство. Після співу великого прокімну і закриття Царських врат Предстоятель переоблачився у великопісні чорні ризи. Під час чину прощення Первосвятитель звернувся до пастви з повчальним словом. Наприкінці богослужіння Святійший Патріарх Філарет попросив прощення у духовенства та парафіян і благословив віруючих на Великий піст.

Слово Святійшого Патріарха Філарета на Вечірній

з чином прощення у Володимирському кафедральному соборі.

Дорогі браття і сестри!

Ми хочемо принести Богу в якості своїх дарів наші молитви. А Ісус Христос, як ви знаєте, одного разу сказав такі слова: «Коли принесеш Богу дар і згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, то ти залиш дар і піди спочатку примирися з братом, а потім повернешся і принесеш свій дар.

Що має на увазі Господь наш Ісус Христос? Він має на увазі, що до Бога з молитвою треба звертатися, коли на серці мир і спокій, коли не хвилюють думки й почуття. Бо якщо ти будеш звертатися до Бога в такому стані – молитва твоя не буде почута. А в дні Великого посту ми хочемо звертатися до Бога з молитвою, щоб Він простив нам наші гріхи.

Як же ми будемо просити прощення наших гріхів, коли Ісус Христос сказав: «Якщо будете прощати людям їхні провини, то і Отець ваш Небесний простить вам провини ваші, а якщо не будете прощати людям провини їхні, то і Отець ваш Небесний не простить вам гріхів ваших».

Зверніть увагу, що це сказав Бог. Той Бог, до якого ми звертаємося з молитвою простити провини наші. Ясно сказано – не відпустить. А якщо не відпустить, то даремні наші молитви. Не треба підходити до сповіді з молитвою «прости нам провини наші», коли ми маємо в серці гріхи братів своїх і сестер і не прощаємо їх. Тому Церква нагадує кожному з нас – простіть образи один одному, а тоді будете молитися за прощення своїх гріхів.

Не вважайте чин прощення якоюсь формальністю. Церква встановила так, тому ми все це й звершуємо. Не тому Церква встановила, що їй так захотілося. А тому, що дійсно ми не отримаємо прощення гріхів, якщо маємо образи на когось із своїх ближніх.

Образи простити не так просто. Залежить від того, яка образа і хто образив. Іноді в душі кипить, як бурхливе море хвилюються почуття і думки, і душа не хоче прощати, бо приводить багато доказів того, що не можна цю людину простити. Але простити треба. У цьому й полягає наш подвиг – подвиг Великого посту.

Предстоятель Київського Патріархату попросив прощення
Якщо ви не можете силою волі схилити себе до прощення, тому що супротивник ваш не хоче? Як ви знаєте з прикладу преподобного Тита Печерського, який посварився зі своїм другом Євагрієм. Тит просив прощення, а Євагрій не хотів простити і до кінця стояв твердо. Що ж зробив Тит? Він простив йому. Тому з цього треба робити такий висновок: якщо твій супротивник не хоче тебе простити, то ти йому прости. І нехай твоя душа буде мирною, а ворог, який не хоче простити, хай носить в собі все зло. Як трапилося в цій історії. Тит пішов у Царство Небесне, бо Господь простив йому, а Євагрій – в пекло. Тому треба такі приклади приводити собі, щоб допомогти душі простити провини один одному. Коли душа буде мирною, тоді й молитва буде сильною. Чому? Бо в таку душу увійде благодать Святого Духа. Коли благодать увійде в серце людини, то вона зробить велику справу – молитва буде обов’язково почута, бо цій молитві сприяє Сам Святий Дух, Який перебуває в душі людини.

Про що ми повинні молитися у дні Великого посту? Багато про що треба молитися. Багато у нас всяких бід. Але молитися треба про головне – за прощення гріхів. Бо через гріхи ми не увійдемо в Царство Небесне. Не треба зневажати вчення Церкви, що кожен повинен піклуватися про входження в Царство Небесне. Ми повинні глибоко усвідомити, що не саме життя на землі є головним. Головним є майбутнє кожної людини. Ми ж не можемо нікуди вийти з буття. Нам треба відчути своєю душею вічність. Бо ми так занурені у це земне й тимчасове, що вічне для нас є байдужим - є воно чи немає його. У дні ж Великого посту треба подумати про своє вічне майбутнє. Тому, дорогі браття і сестри, не випадково Церква встановила цього дня прощати образи один одному.

І я, дорогі браття і сестри, ваш Патріарх, знаю, що багатьох ображаю своєю суворістю, своєю вимогливістю. І не всі сприймають, те, що я кажу, те, що я роблю, і природно ображаються на мене, особливо духовенство. Тому в сьогоднішній день, святі отці, прошу простити мене за те, чим я вас образив, скривдив, зробив не по правді. Простіть мені.
Інформація сайту Церква.info