Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

вівторок, 30 квітня 2013 р.

«Святкуємо Пасху!»: відповідає протоієрей Богдан Бойко

Чому святкування Пасхи (Великодня) має різні дати за календарем ?  
На теренах України святкувати Великдень - Воскресіння Ісуса Христа почали ще наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення). Дата Великодня (свято Воскресіння Господа Ісуса Христа) визначається зі співвідношення місячного й сонячного календарів. Складність обчислення стала причиною змішування незалежних циклів і низки вимог: Обертання Землі навколо Сонця (дата рівнодення); Обертання місяця навколо Землі (повний місяць); Встановлений день святкування — неділя; Правило звучить так : «Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця і після святкування єврейської Пасхи». Весняний повний місяць — це перший повний місяць, що наступає після дня весняного рівнодення. Обидві Пасхалії — Александрійська та Григоріанська — засновані на цьому принципі.

Чому ми святкуємо Пасху ?
Всі, що прийняли віру Христову і охрестилися в ім'я Отця і Сина і Святого Духа, покладають на себе сорокаденний піст, тому згадують викупительну жертву Ісуса Христа і славне Його Воскресіння – Пасха. 3.Якщо Господь воскрес, то навіщо ми згадуємо Його страждання ? Страсті Христові та Його Славне Воскресіння нерозривно пов’язані одне з одним. «Я для того народився і для того прийшов у світ», — каже Господь Пілату під час своїх вільних страждань (Ін. 18, 37). А ще раніше, коли учні сповідали Ісуса Христом і Сином Божим, Господь сказав: «Синові Людському належить багато постраждати, бути зневаженим старійшинами, первосвящениками і книжниками, і бути вбитим, і на третій день воскреснути» (Лк. 9, 22). Хресні Страждання Христа — це ціна за повернення людини до раю. Кров Христова, яку Він пролив на хресті, є викупом за наші гріхи.

Навіщо священики під час пасхального богослужіння декілька разів переодягають ризи (священичий богослужбовий одяг)?  
Зміна священицьких риз під час канону пасхальної утрені символізує неодноразові явлення Воскреслого Спасителя Своїм учням. У Своїй божественній славі Він змінився настільки, що ані Марія Магдалина, котра першою побачила Христа після Воскресіння, ані Лука і Клеопа на шляху до Емаусу спочатку не впізнавали Ісуса. Також зміна риз підкреслює велич свята та додає йому урочистості. До того ж, кожен колір церковних риз означає той чи інший типи святості, і можна сказати, що зміна риз символізує те, що вся Церква (земна і небесна) разом святкує своє головне свято — Світле Христове Воскресіння — Пасху Господню.  

Звідки з'явилася традиція дарувати один одному кольорові яйця та писанки ? Що це означає ?
Ця традиція сягає апостольських часів. Передання доносить до нас історію, коли в руках святої Марії Магдалини почервоніло яйце, як доказ імператору-язичнику істинності проповіді про Хреста Воскреслого. Пасхальне яйце є символом Воскресіння та вічного життя. Наш український народ привніс і в цей звичай свій неабиякий вклад, збагативши спадщину православної традиції. Із простої приналежності пасхального столу в Україні пасхальне яйце стало витвором мистецтва, стало нашою писанкою. Українська писанка — це окрема сторінка культури нашого народу. На пасхальному столі повинно бути одне круто зварене почищене яйце. Його кладуть окремо, а потім ділять поміж членами родини, обдаровуючи їх поцілунком – звичай христосування.

«Святкуємо Паску!» запитання до протоієрея Богдана Бойка
Як довго треба вітати один одного пасхальним вітанням?
Згідно з церковним уставом ми святкуємо Пасху протягом 40 діб до Свята Вознесіння. Саме стільки діб Господь перебував серед учнів після Свого Воскресіння, з’являвся їм та повчав їх. На згадку про це ми протягом цього часу і вітаємо один одного пасхальним вітанням: «Христос воскрес!» І чуємо у відповідь: «Воістину воскрес!» Звістка про Воскресіння Христа є основою нашої віри та апостольської проповіді. Пасха є головним святом церковного року.  

Яким має бути кошик для освячення, що має бути в ньому?  
Благословіння їжі на свято Пасхи бере свій початок ще у Старому Завіті. УСтарому Завіті трапеза, котру споживали на пам'ять про перехід, складалася із визначених символічних страв. Пасхальна їжа у Новому Завіті теж вибрана із певним символізмом та є освяченою на знак нашої непохитної віри у Христа та Його Воскресіння. Святкування Воскресіння Христового у народному побуті тісно переплелось із язичницькими обрядами зустрічі весни, ігрищами, вшануванням предків тощо. Пасхальний кошик з усім його наповненням, який сьогодні є невід'ємним атрибутом Великодня, це відображення язичницьких вірувань із задобрюванням божеств задля вражаю, достатку. Обрядові страви набули християнської символіки і вже у 15-16 столітті наїдки в українських церквах освячували.

Паска – найважливіша з усіх великодніх страв. Це хліб, що символізує Христа та Його Воскресіння. У Євангелії зустрічається декілька згадок про Христа як "Хліб живий, що зійшов з неба " (Ів. 6, 51). Масло та сир – молочні продукти, котрі є дарами природи і до їхнього створення людина не докладала особливих зусиль. Як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога до людей. Яйце – символізує незалежність та неповторність кожної людської особи. Як із його замкненого простору народжується життя, так і з материнської утроби виходить людська істота.

Це нагадування нам про те, що лише Бог може дарувати життя. Шинка та ковбаса – символізують вгодоване теля, котре батько зарізав на честь повернення свого блудного сина – неслухняної дитини, котра є і в кожному з нас. Це розкаяння змусило сина навернутися до Бога та викликало велику радість довгожданої зустрічі з батьком. Сіль - символ очищення. Вона символізує якість зв'язку між Богом та людьми, яким потрібно берегти чистоту серця, щоб наслідувати Христа. "Ви – сіль землі", - сказав Господь (Мтв.5.13). Хрін - символ сили та здоров'я. Також символізує міцну віру у Христове Воскресіння. Барвінок (мирт) - вічнозелена рослина, символ вічного життя. Гілочками обплітають стінки кошика, що означає єдність людини з природою. Рушничок - обов'язковий елемент, який господиня вишиває заздалегідь власноруч. Нитки - символ життя.

Їх поєднанням у вишивці, жінка яка вишиває з молитвою рушничок, творить своїй сім'ї щасливу долю та довгі роки життя. Свічка - предмет, що символізує світло та Божу благодать. Запалюючи свічку у церкві під час служби ми духовно єднаємося з іншими віруючими, ще вона означає спільну радість свята. Вино - священики не заохочують його приносити до храму, хоч воно має чітко визначену біблійну символіку. Христос називає себе виноградною лозою, а своїх ученів - віттям. Як віття без виноградної лози не може приносити саме собою плоду, так і люди, які не будуть поєднані із Ісусом Христом не можуть приносити духовних плодів. Вино використовується в найголовнішому таїнстві Церкви - Євхаристії, під час Причастя.  

Підготував:  настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира
митрофорний протоієрей Богдан Бойко