Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

субота, 4 травня 2013 р.

"Московське трактування Хрещення Русі нам не підходить"

«Навряд чи трактування 1025-річчя Хрещення Русі, пропоноване Московською патріархією, підходить українському суспільству». Про це заявив голова Інформаційно-видавничого управління УПЦ КП архієпископ Євстратій (Зоря) у коментарі російському інтернет-виданню «Портал-Credo.Ru».

«Портал-Credo.Ru»: Депутати Верховної Ради України виступили з ініціативою запросити на святкування ювілею Хрещення Київської Русі на державному рівні Папу Франциска та Вселенського Патріарха Варфоломія. Як Ви можете прокоментувати цю пропозицію? Наскільки реально отримати на нього згоду запрошуваних?

Архієпископ Євстратій: Я думаю, що це скоріше суспільно-політична ініціатива та спосіб звернути увагу влади на позицію тієї частини суспільства, яку представляють депутати, що подали проект постанови Верховної Ради - це всього лиш на даний момент проект, тобто він не прийнятий, і перспектива його прийняття не зовсім зрозуміла. В якості документа, наскільки я бачу, його навряд чи буде прийнято. 

Наскільки реально, щоб це запрошення було реалізовано? Я думаю, що стосовно глави Римсько-Католицької Церкви, то навряд чи можливо направити запрошення для участі у святкуванні 1025-річчя Хрещення Київської Русі з цілої низки причин. Починаючи з того, що Папа ще жодного закордонного візиту не здійснював. І навряд чи Україна буде в числі перших країн, які він, як глава Католицької Церкви, відвідає з офіційним візитом. Існує безліч країн, в яких Католицька Церква є більш розповсюдженою та впливовою в житті держави й суспільства, ніж Україна. 

Очевидно, що візит Папи Римського в Україну, коли він відбудеться, навряд чи буде мати виключно святково-протокольний характер враховуючи, як саму роль і значення глави Римсько-Католицької Церкви в сучасному світі, так і комплекс існуючих питань у взаєминах між православними, греко-католиками й римо-католиками в Україні. 

Ми пам'ятаємо про те, як складно та напружено, в інформаційному плані, готувався візит Папи Івана Павла II в 2001 році, так, що навряд чи 1025-річчя Хрещення Київської Русі є тим приводом, за яким Папа Франциск відвідає Україну.

"Московське трактування Хрещення Руси нам не підходить"
Що стосується запрошення Патріарха Варфоломія, то тут ситуація кардинально відрізняється від аналогічної ситуації з запрошенням Папи Франциска, оскільки Хрещення Київської Русі - це подія, яка мала безпосереднє відношення до Константинопольського патріархату. Саме від цієї Церкви була хрещена Київська Русь, була прийнята ієрархія. Саме в складі Константинопольського патріархату Київська митрополія існувала на правах широкої автономії протягом 700-ти років, так що, по суті, це його свято. І він був би цілком доречний на святкуванні цієї події. На мою думку, перше місце серед іноземних гостей по праву належить Патріархові Варфоломію. 

У нас вже існує досвід святкувань церковних подій на державному рівні - це 2000-річчя Різдва Христового, 950-річчя Києво-Печерської лаври, 1020-річчя Хрещення Русі та 1000-річчя заснування Софійського собору. Зважаючи на всі ці приклади, я думаю, що запрошення, швидше за все, буде направлено не лише Патріарху Варфоломію, але й главам інших помісних Православних Церков. Наскільки вони всі відгукнуться, і чи зможуть взяти участь у цих святкуваннях, звичайно, зараз сказати складно. Але те, що українська держава повинна запросити Патріарха Варфоломія на ці святкування, я думаю, цілком логічно . І незалежно від того, чи буде прийнято постанову, про яку ми говоримо, чи не буде, висловляться депутати за чи проти неї, я вважаю, що з боку держави таке запрошення  було б цілком логічно та правильно надіслати Патріарху Варфоломію. 

«Портал-Credo.Ru»: - Чи можна розглядати запрошення Патріарха Варфоломія, як таке, що зроблене "в пику" Патріарху Кирилу, котрий самим Московським патріархатом сприймався, як головна фігура на цьому святі? 

Архієпископ Євстратій: - Я не думаю, що святкування потрібно розглядати як певну демонстрацію сили проти когось. Святкування Хрещення Київської Русі - і для таких подій це логічно - повинно носити позитивний характер утвердження, а не заперечення. Природно, що Патріарх Кирил бачить це святкування, як ми можемо зрозуміти з його публічних виступів, як святкування «збереження церковної єдності трьох народів», як святкування навколо «єдиної купелі», як святкування, яке повинно показати, що ось, незважаючи на всі складні процеси упродовж останніх 25 років, РПЦ МП на чолі з ним, Патріархом Кирилом, зберегла свою єдність, зберегла свою юрисдикцію на всьому, так званому, канонічному просторі. Ось, очевидно, це той сухий залишок, який хоче отримати Патріарх Кирило в результаті святкувань. 

Очевидно також, що навряд чи таке трактування 1025-річчя підходить Україні та українському суспільству. І тому роль Константинопольської Церкви та Патріарха Варфоломія, участь або неучасть його в тих чи інших святкових заходах, і те, чи буде цей Патріарх, як перший серед ієрархів православного світу виступати, робити якісь акценти у своїх привітаннях або заявах, - я думаю , це вплине на те, якою буде мати характер торжество. І який суспільний резонанс, який результат буде отриманий в сумі цього святкування. 

Очевидно, що Патріарх Кирил хотів би стати центральною фігурою цього святкування. Але самоочевидний історичний факт: Москва вперше згадується в письмових джерелах через 150 років після Хрещення Київської Русі. І зрозуміло, що навряд чи Москва і Московська Церква можуть бути тим центром, тією основою, навколо якої, в тому числі й в інформаційному плані, повинні проходити святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі. 

Думаю, що в інформаційному плані, звичайно ж, буде відбуватися певна дискусія - будуть різні трактування самого свята, тих подій, які відбудуться або не відбудуться в його рамках, але в цілому, я думаю, що це святкування дозволить нам краще осмислити роль і значення цієї події, яка сталася вже більше тисячі років тому, а також тієї ситуації, яку ми маємо зараз. 

Розмовляв Володимир Ойвін, «Портал-Credo.Ru» //
переклад українською мовою інтернет-проект «Помісна Церква»