Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

пʼятниця, 28 червня 2013 р.

Мученики холмські і підляські

На початку червня Православна церква у Польщі провела врочистості вшанування святих мучеників холмських і підляських. Серед канонізованих 2003 р. мучеників були монахи, священики та світські особи, які загинули під час Другої світової війни, вбиті польськими партизанами. Їхня доля чи не найкраще показує, що горе і злочинність не приписані виключно одній нації або конфесії.

Одним зі священномучеників був Василій Мартиш, який народився наприкінці 1875 р. в селі Тератині на Холмщині. Після хіротонії його спрямували на місійну працю на Аляску. Першу світову війну він пережив у Москві; повернувшись до Польщі, започаткував творення у Війську польському православного душпастирства, яке згодом очолив. Отець Василій був близьким співпрацівником перших митрополитів і брав участь у підготовці отримання Православною церквою у Польщі автокефалії. Пізніше повернувся в рідний Тератин – саме там пережив трагічні роки Другої світової війни й особисту Голгофу. Коли люди 1945 р. вже тішилися миром, то на його хату здійснено напад: отець Василій прийняв вінець мучеництва. Його тіло поховали на тератинському кладовищі. У жовтні 1963 р. останки перевезено до Варшави й поховано на православному кладовищі на Волі. На початку 2003 р. була здійснена ексгумація мощей і поміщено їх у церкві Святого Йоана Ліст-вичника на Волі у Варшаві.

Чергові святі – це о. Павло Швайко та його дружина Йоанна (з Лотоцьких). Мученик о. Павло народився в селі Заболотцях (пов. Броди), а мучениця Йоанна – у селі Гаях-Лев’ятинських (Кременецький пов.) на Волині. Отець Павло після закінчення духовної семінарії в Єкатеринославі (сьогоднішній Дніпропетровськ) повернувся в рідні сторони, де 1924 р. прийняв хіротонію. Першим місцем його душпастирства стала парафія в Потоці-Горішньому на Білгорайщині. Наприкінці 1927 р. його спрямували на Лемківщину, де служив, зокрема, у Святкові-Великій та Дешниці (пов. Ясло). У період переслідування православ’я на Холмщині, 1938 р., священик з добродійкою повертаються сюди. Отця 1943 р. скеровано до душпастирської праці у Грабовець (Грубешівський пов.). Саме там, перетерпівши жахливі страждання, завдані злочинцями, разом з дружиною Йоанною о. Павло приймає вінець мучеництва.

Мученики холмські і підляські

У Котлячеві на східній Волині в сім’ї Гольців 1907 р. народився син Миколай, доля присудила йому стати черговим з мучеників. Отець Миколай 1935 р. приймає свячення і починає служити в Обші на Білгорайщині. Його 1937 р. переведено у Волинську єпархію. Під час війни о. Миколай повернувся на Холмщину. Мученицька смерть зустріла його разом з групою парафіян у квітні 1944 р. в Новосілках на Томашівщині. Злочинці вивели священика з храму за село і перед смертю тортурували. Священномученика Миколая похоронили в Новосілках, поруч з тим місцем, де стояла церква, зруйнована 1938 р. Докладне місце поховання мощей святого не встановлене.

Матеріал газети "Наше Слово", Польща.
№25, 2013-06-23