Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

пʼятниця, 7 червня 2013 р.

Фермер звів церкву, а священика немає. Відео

Він самотужки звів церкву, а вона нікому не потрібна. На Полтавщині 67-річний фермер спорудив храм. Та він у селі чи не єдиний його парафіянин. Він і староста, і касир, і дзвонар. Сам дбає про церкву, бо ніхто не хоче бути там за священика. Все життя на тракторі, із косою та поряд з худобою. Пан Іван в селі Шеки – місцева знаменитість. Фермера на прізвисько «поп» легко впізнати – завжди у повстянках та із бородою. 5 років тому він самотужки збудував православну церкву.

На підвіконні – свічки та гроші, на стелі – дошки, деякі ікони лежать на купі, поряд жіночі хустки. Та головне - встановлені іконостас та вівтар. За престолом нема нікого. Востаннє в дзвони били ще на Різдво, самі, священик втік з церкви понад рік. Звести храм, де могла б молитися, пана Івана намовила віруюча дружина. Нині її паралізувало. Найближча в окрузі церква є аж за півсотні кілометрів. Чоловік здав розпайовані землі та ще у 2002-му почав будівництво. Грошей постійно не вистачало, помічників не знаходилось та з божою поміччю справа рухалась. От тільки нині, коли церква є, намолювати її нікому.  

Іван Гордієнко, мешканець с. Шеки: Сейчас всі привикли до комфорту, до цього, до сього, а воно ж у селі так не получається, удержиться тільки той священик, що іскреннєй віри. У єпархії про дідуся та порожній прихід знають. Однак зарадити нині не можуть.

Владика Федір (Бубнюк), архієпископ Полтавський і Кременчуцький: Причина проста і банальна – село вимираюче, немає роботи, священик елементарно не може вижити в селі, мова не йде про гроші, мова йде проте, щоб вижити! Півтисячна паства здавалося могла б утримати молоду священицьку родину. Однак їм новозбудована церква – не церква.

Донести позицію громади виходить єдина жіночка. На шиї – православний хрестик. «Вікнам» пояснює – люди в церкву ходитимуть, лише тоді, якщо буде там священик від Московського патріархату. До такого їздять у сусіднє село. У сільраді про холодну війну ворожих патріархатів – вперше чують. Хоч юридично Шеківський Свято-Миколаївський храм належить громаді, її формальний власник непохитний. Нині він долає онкохворобу шлунку та заповідає – коли помре, відправу за ним служитиме священик в рідній церкві.

Сюжет СТБ // vikna.stb.ua