Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

вівторок, 27 серпня 2013 р.

В УПЦ КП чотири ікони мироточать, шість оновлюються

У селі Свищів Млинівського району Рівненської області нерукотворне диво почалося напередодні цьогорічного Великодня і не припиняється й досі. Ікони в церкві УПЦ КП розпочали своє дивовижне оновлення та мироточення одна за одною. Діючій церкві передалися у спадок від колишньої святині, яка стояла на цьому ж місці, починаючи від 1706 року, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Visnyk. 

Точний вік свищівських старих ікон наразі неможливо встановити. Можливо, їм три століття, відколи ще при власникові тутешніх маєтностей Данилові Братковському закладали фундамент сільської церкви. Так, саме при цьому народному героєві, котрий приєднався до відомого селянського повстання Семена Палія, а після поразки був страчений шляхтою на міській площі в Луцьку. Те, що зі старого храму у ХІХ столітті вони перейшли у новозведений, підтверджують багато архівних документів. Зокрема «Волинські єпархіальні відомості» від 11 листопада 1889 року, де, окрім ікон, згадується також різьблений іконостас. Він також від колишнього храму став набутком нового і, слава Богу, не втрачає своєї краси та одухотвореності й понині. 

Як зазначає настоятель церкви протоієрей Антоній Андріюк, спочатку прихожани помітили миро у притворі на образі намальованого ангела. Більше того, обличчя, яке від часу дуже потьмяніло, почало світлішати і буквально за тиждень зробилося білим, як сніг. Наразі це починає проявлятися по всьому образу. – З протилежного боку притвору знаходився образ Спасителя, – зазначає отець Антоній, – і там теж, починаючи з чола, з’явилися потічки мира. Нині цю давню ікону ми помістили у центрі храму, щоб люди могли до неї приклонитися. Прихожани, цілуючи ікону, відчувають солодкий присмак. Після згаданих двох ікон у церкві замироточив і сам іконостас. Вірніше, дві з трьох ікон на ньому. Зокрема «Тайна вечеря», де сліди мира зосередилися якраз на апостолові Петру. А на іншій іконі, де зображено Матір Божу з Предвічним Немовлям, миро почало стікати зверху і спинилося якраз на маленькому Ісусові. Тож маємо чотири ікони з миром. 

Чотири ікони мироточать, шість оновлюються
У церкві є ще шість образів, на яких помічено сліди оновлення. Такого дива в історії храму ніколи не траплялося. Щоправда, в селі був випадок, коли у місцевої жительки Марії Омельчук оновився образ. Можливо, не випадковим є й інший випадок недавно стався: страшний буревій ішов прямо на церкву, але буквально перед храмом вихор несподівано повернув вправо, обминувши його. А а вже на протилежному боці добряче обчухрав здоровенного клена. Як на мене, тут без Божої волі обійтися не могло. Вочевидь, і на нинішні свищівські дива – також воля Божа. З одного боку, це радість, адже Бог нагадує нам про те, що Він тут, поряд з нами. Але часто це є знаменням якихось великих випробувань. Господь попереджає нас, щоб ми готувалися, не опускали руки, не падали духом… 

Тим часом до Свищева приїздила поважна делегація, у складі якої були священики та науковці. Вони не тільки засвідчили факт дивотворення, але й зійшлись на тому, щоб з наукової точки зору дослідити свищівський феномен, зробити експертизу мира.