Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

субота, 23 листопада 2013 р.

Про Голодомор згадали на батьківщині Патріарха Філарета

Сьогодні, 23 листопада, на четверту суботу листопада , в Україні припадає День пам'яті жертв Голодоморів, - Національний день пам'яті. Цього року країна відзначає 80 -річчя трагічних подій 1932-33 р.р. У зв'язку з такою трагічною датою у місті Маріуполі, Донецької області, в Храмі Святого Петра Могили, УПЦ Київського Патріархату, який знаходиться недалеко від Морвокзалу, в Приморської районі була відслужено поминальне богослужіння, розповів інтернет-проекту «Помісна Церква» один з парафіян - Денис Голубов. 

З самого ранку прихожани прийшли в цей день до церкви, щоб спільно з духовенством помолиться про невинно закатованих голодом людей. «Сьогодні ми молилися про тих дітей, жінок і чоловіків , які померли від найстрашнішої трагедії , це від голоду, щоб їхні душі знайшли спокій, а також підносили молитви про подальший мир та благополуччя, щоб такі трагедії не повторювалися надалі» - зазначив всім присутнім настоятель Храму Святого Петра Могили отець Уар Перетятько. 

Історична довідка. Голодомор 1932-1933 років - масовий, навмисно організованою радянською владою голод 1932-1933 років, що призвело до багатомільйонних людських втрат в сільській місцевості майже на всій території Української РСР, більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно - визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. 

Спланована конфіскація урожаю зернових і всіх продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах , при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах і здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору , забороняла і блокувала виїзд голодуючих за межі території України , відмовлялася приймати допомогу для голодуючих за кордону. 


Незважаючи на те, що дії представників Радянської влади, що спричинили смерть людей від голоду, кваліфікувалися згідно з нормами тодішнього радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з чиновників причетних до злочину не поніс покарання при тому, що навіть вище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, чудово знало про факти загибелі людей від голоду.