Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

неділя, 16 лютого 2014 р.

Вітаємо з ювілеєм: Протоієрей Олександр Швець

Побутують в народі звичаї відзначати певні дати у житті. Вони стають тими віхами, за якими людина міряє, оцінює, та аналізує своє життя. Вони бувають водночас і сумні і радісні. Радісні – від того, що збираються близькі і знайомі, збирається вся родина і це приємне зібрання переповнює душу радістю. Сумні – від того, що вже прожито велику частину життя, що вже менше залишається прожити, аніж прожито і не досягнуто багато з того, що було задумано, чи заплановано. Ось такою сумішшю радості і смутку є відзначення таких дат, таких життєвих віх людини.

Свою 35 –ту річницю  священства відзначає у день Стрітення Господнього прот. О. Швець. Не надто велика, та не така вже й мала ця 35-та річниця. Та приємною вона є тому, що о. Олександр ще повний сил, ще на багато років заплановано у нього праці на церковній ниві. Головна – це не тільки добудувати Православний Центр, але й допомогти об’єднати нас, православних українців, та довершити працю щодо визнання Української Помісної Православної Церкви. Адже одним із п’яти перших священиків, що стали на стежку становлення  УПЦ КП, був він.

Протоієрей Олександр Швець
Життя людське порівнюється з морем, де крім хорошої тихої погоди часто трапляються сильні бурі, шторми, які, буває, призводять до загибелі. Щоби переплисти це море, потрібні не тільки зусилля, хоробрість та вміння, потрібна тверда воля та впевненість і самовіддана праця для досягнення мети.

З 35-ти років свого священичого служіння 25 років о. Олександр присвятив служінню самбірській православній громаді. Самбірське море життя не завжди радувало тихою погодою. Часто траплялися шторми та віяли холодні вітри. Взяти ініціативу на себе в час важких випробувань було не просто.  

Відділом Зовнішніх Церковних Зв’язків РПЦ, в юрисдикції якої у ті часи перебувала наша церква, посередництвом цього співробітника Малахова, було дано розпорядження здати храм. Громадою на чолі з о. Олександром Швецем це розпорядження було проігноровано. Надія залишалася тільки на Господа Бога. І, як ми бачимо, Господь благословив старання громади та її настоятеля.

Свято-Успенський кафедральний собор м. Одеси. Чин посвячення в сан диякона
Збудовано величний храм, наближається до завершення будівництво Православного Центру, і на відміну від колишніх часів православна громада мирно співіснує з греко-католицькою та іншими громадами нашого міста.

Надалі життя своє покаже і кожен з нас отримає те, що заслужив у Бога.

Відзначаючи сьогодні 35-ту річницю священичого служіння митр. прот. О. Швеця, пропонуємо короткий огляд автобіографічних даних.

Священик Олександр Швець народився 22 листопада 1955 року на Буковині в селі Лашківка Чернівецької області в сім’ї священика Федора Швеця.

Після служби в армії закінчив Одеську духовну семінарію і Московську духовну академію. Є кандидатом богословських наук.

У священичий сан висвячений в лютому 1979 року.

Чин висвяти у сан священика
Пастирське служіння звершував з 1979р. по 1981 рік у селі Станимир Перемишлянського району, з 1982р. по 1983р. в селі Осталовичі Перемишлянського району, з 1983р. по 1989р. – в селі Лешнів Бродівського району.

У 1989 році призначений настоятелем церкви Різдва Пресвятої Богородиці міста Самбора.

Завдяки його зусиллям почалося будівництво храму св. Павла Конюшкевича. У 1992 році на Помісному Соборі у Києві був обраний членом Вищої Церковної Ради.

У 1995 році став засновником православного братства на честь св. Павла Конюшкевича.

Ще з досить молодого віку був активним захисником православ'я на Галичині.
За роки священичого служіння здобув широку  популярність серед самбірчан, як добрий, чуйний та дбайливий пастир.

Одружений. З дружиною Ганною, регентом церковного хору, виховують трьох синів, та шестеро онуків.



За заслуги перед церквою та відродження духовності прот. Олександр Швець нагороджений чотирма орденами а саме:

- Рівноапостольного князя Володимира Великого 3-го ступеня;

- Святого Миколая Чудотворця;

- Юрія Переможця;

- Різдва Христового.

Послужний список наступний:

1-го грудня 1989 р. – призначений благочинним Львівсько-Дрогобицької єпархії;

15-го серпня 1990 р. – звільнений у зв’язку з розформуванням єпархії;

14-го липня 1992 р. – призначений благочинним Самбірського благочиння;

У липні 1993 р. – призначений секретарем Дрогобицько-Самбірської єпархії і після смерті митрополита Іоана (Боднарчука) 2-го січня 1995 р. звільнений від обов’язків секретаря;

24-го лютого 1998 р. – призначений на посаду благочинного Дрогобицько-Самбірської єпархії.

Після зміни архієрея був звільнений з цієї посади.

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП нині є настоятелем храму Успіння Пресвятої Богородиці та Свтятителя Павла Конюшкевича.

Тричі був обраний депутатом Самбірської міської ради, яким є і сьогодні.

Редакція інтернет-проекту "Помісна Церква" щиро вітає Його Високопреподобіє, митрофорного протоієрея Олександра з поважним ювілеєм, та щиро засилає найкращі побажання, многих літ у духовній та фізичній кріпості, для подальшого служіння Святій Церкві Христовій у Його Винограднику! Многая літа, Дорогий Отче!