Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

понеділок, 28 квітня 2014 р.

Чому москалІ демонтували пам’ятник Сагайдачному?

26 квітня у Севастополі демонтували пам’ятник гетьману Сагайдачному, а ще знищили пам’ятний знак на честь 10-річчя Військово-Морських сил України. Як заявив «виконувач обов’язків губернатора» анексованого Росією Севастополя Сергій Меняйло, їх відправлять до Києва. «Ми їх знімемо, як годиться, упакуємо і відправимо до Києва. Вони пам’ятники встановлювали, вони шанують ці особистості і цей камінь, ось нехай вони шанують його далі», – сказав Меняйло.

Пам’ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному було встановлено поблизу бухти Круглої в день 225-ої річниці Севастополя в 2008 році. 

Чим так насолив Сагайдачний сучасній Росії «Погляд» розпитував в директора Львівської обласної наукової універсальної бібліотеки, відомого львівського історика Івана Сварника. 

«Нелюбов теперішніх росіян до Сагайдачного історично пояснити неважко. 1618 року на прохання польського королевича Владислава він ходив походом із запорізькими козаками на допомогу польському війську. Під час походу козаки знищили досить багато російських міст, здобули фортеці Лівни, Серпухов та багато інших. Весь маршрут козаків з України аж під Москву був позначений здобутими фортецями. Дійшло до того, що в Московії протягом багатьох десятиліть, а може, і століття жінки лякали своїх дітей «запорогами»: «Прийдуть запороги і заберуть тебе». Йшлося, власне, про цей похід. Тоді козаки не здобули Москву, хоча й тримали місто в облозі. За відомостями хроністів, Сагайдачний відмовився здійснити штурм, оскільки в цей день, коли поляки його призначили, було православне свято», – пояснює історик. 

Хоча тоді Москва не була взята, козаки не раз здобували її, розповідає історик. Це було і за Лжедмитрія Першого, коли в Москві відбулася коронація, і в часи Лжедмитрія Другого, (так звана Смута в московському царстві), тобто це ціла низка років на початку 17-го століття. 

«Чи Сагайдачний брав участь в тих перших походах? Очевидно, що брав, бо він був активним учасником всіх політичних і мілітарних подій початку 17-го століття. Він був одним з полководців, яким козаки довіряли безумовно. Його участь у Хотинській війні, походах на Крим, здобуття Кафи і низки великих фортець свідчать про те, що він володів дуже високим авторитетом серед козаків і мав великий хист полководця, керівника великих військових операцій. Сагайдачний також відзначався особистою мужністю, відвагою. Ніколи не сидів у шатрі, а надихав своїх воїнів особистим прикладом. Для України це була людина, яка особливо відзначилася у мілітарній сфері. А його похід в московітів відклався на рівні підсвідомості. Він для них символізував важкі часи для Московії коли вони не чулися у безпеці навіть за стінами свого Кремля», – стверджує науковець. 

Відтак, каже Іван Сварник, росіянам прикро згадувати про неприємні сторінки своєї історії. 

«Про те, коли вони не були великою державою, і коли дуже багато залежало від козаків, від їхньої позиції. Що вони виберуть: союз із Польщею, чи з Московією, які стосунки у них будуть з татарами? Від цього значною мірою залежала доля Московії. Так що для сучасних росіян період найбільшої слави запорізьких козаків асоціюються з найгіршими сторінками їхньої історії. Думаю, мине час і пам’ятник Сагайдачному повернеться на своє місце, там, де він і стояв. Якщо Україна стане могутньою європейською країною, все стане на свої місця. Ті люди будуть згадувати і казати, що їх тоді змусили, що все було під дулами автоматів», - резюмував історик.

За матеріалами видання pohlyad.com