Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

четвер, 26 червня 2014 р.

«Блиск і убогість» патріарха Кирила

Завжди політично активна, Російська православна церква Московського патріархату зайняла чітку позицію в оцінці озброєного конфлікту на Сході України. Патріарх Кирило закликає до заспокоєння і молитов «про подолання міжусобної брані», але побічно виправдовує агресію України з боку Москви.

Усі останні розмови і молитви патріарха Кирила - це приклад релігійного моралізаторства «не вбивати братів». «Міжусобні війни», підкреслює патріарх, йдуть «біля південних кордонів історичної Русі», «російського світу».

При аналізі численних виступів московського місцеблюстителя, не можна знайти і пропозиції, де б патріарх говорив про Україну, як суверенну державу. Україна для глави РПЦ МП  - terra incognita, невідома територія. На слова «український світ», «українська культура» патріарх Кирило реагує точно так, як деякий «пан» російського пролетарського поета Маяковського, на «молоткастый, серпастый, советский паспорт».

Глава РПЦ МП говорить про абстрактну небезпеку «втрати справжнього суверенітету народу», але, дивним чином, забуває про державу з назвою Україна. Очевидно, що це не просто помилка або лукавство, це цинізм людини, яка знає і розуміє, що і навіщо говорить: суверенітет народу без суверенітету держави - це політичний нонсенс. І патріарх Кирило, професор і доктор багатьох релігійних академій - не наївний першокурсник духовної семінарії. 

Виправдання патріархом Кирилом політики Путіна в Україні - це «блиск і убогість» релігійної ідеології і особисто Патріарха. Блиск - для Кремля, убогість для вірян-мирян, тим більше для адептів РПЦ МП в Україні.

Важко сидіти на двох стільцях. Як не втратити авторитет, зберегти обличчя релігійного миротворця і водночас запевнити особисто Путіна у праведності озброєного захисту «російського світу» в Україні? Потрібно віддати належне патріархові Кирилу - він прекрасно грає головну роль ідеологічного помічника президента Росії з «окупованих і воюючих територій» України.

Стилістика поведінки і численних заяв оточення патріарха Кирила зовсім інші. Генерали Російської православної церкви Московського патріархату відкрито проповідують агресію проти України, участь громадян Росії у війні.

Головний пропагандист РПЦ МП (що відповідає за зв'язки з громадськістю) протоієрей Всеволод Чаплін закликає владу «возз'єднати російський народ в єдину державу» і не боятися війни. «Сподіватимемося і на те, що місія російських воїнів щодо захисту свободи і самобутності цих людей і самого їх життя не зустріне запеклого опору, який призведе до великомасштабних сутичок», - підкреслює «права ідеологічна рука» патріарха Кирила. За його словами, «Росія у кращі періоди своєї історії вставала на захист людей тих, хто близький нам по вірі і духу, тих, хто хотів би жити не під зовнішнім управлінням».

Лідери сепаратистів на Сході України хваляться, що їх підтримує РПЦ МП. Донецький «народний губернатор» Павло Губарєв, нещодавно роздаючи терористам календарики, прислані з Троїце-Сергієвої Лаври, говорив: «Російська церква благословила нас на ту війну, яку ми ведемо. Це війна за російський мир, війна за Новоросію, це війна за свободу від фашизму... від українського, і ми в цій війні переможемо, тому що наша справа права». До речі, нещодавно чорносотенна організація «Союз русских православных граждан» створила батальйон «Восход». «Разом битимемося за Русь Святу і віру православну!»  - розповів журналістам її лідер Кирило Фролов.

Патріарх Кирило опинився в скрутному становищі. Не виходить у нього надіти маску пастора-миротворця, стати «над сутичкою», виконати місію чесного релігійного діяча. Водночас, варто підкреслити, що сьогодні першу скрипку в обдурюванні охочих повоювати в Україні грає російський етичний націоналізм. Але, як відомо, чия влада, того і віра.

Якщо Кремль запланує, заради захисту «російського світу», розпочати «війну за православ'я» в Україні, якщо ідеологією російської війни проти України стане не абстрактна, не існуюча в реальності «фашистська українська хунта і правий сектор», а вороги православ'я в Україні, то в Москві є багато політиків, які не задумуючись вимовлять фразу: «Париж вартий меси» і влаштують Варфоломіївську ніч.

Генерали московської церкви надінуть погони, візьмуть в руки автомати. Релігійне мракобісся і фанатизм - найнадійніший інструмент утримання влади. У Росії величезний досвід і традиції релігійних воєн і релігійної реакції. Росія - батьківщина «православного чорносотенного».

Якщо влада російських спецслужб захитається або хоч би буде схильна до критики, відчує небезпеку втрати влади, якщо в Росії знайдуться політики, які стануть претендувати на Кремль, то захист православ'я в Україні може стати головною зброєю боротьби Путіна за збереження своєї влади.

Віктор Тимошенко, Москва