Інформаційний портал Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату

вівторок, 2 грудня 2014 р.

Слово Патріарха Філарета на Молитві за Україну

Ваше Блаженство! Ваші Преосвященства! Всечесні отці, дорогі браття і сестри! Слава Ісусу Христу!

Україна, після отримання своєї Незалежності, переживає складні часи. Проти нас звершена агресія з боку братнього російського народу. Агресія від того, хто повинен бути гарантом недоторканості нашої території. І він, замість того, щоб бути гарантом, відібрав від нас тимчасово Крим, а тепер зазіхає на Донбас, і не тільки на Донбас, а й на значну частину України.

Що нам треба робити у ці складні часи? Нам треба звертатись, насамперед, до Бога. До Того Бога, Який сказав, що волосина не падає з голови без Його волі. Якщо волосина не падає без Його волі, то і все, що відбувається, теж відбувається з Його попущення. І ми, дорогі браття і сестри, повинні звертатись насамперед до Нього, щоб Він помилував нас. А гріхів у нас багато, і гріхи наші стали причиною всіх цих скорбот і смертей. Тому нам треба, насамперед, каятись у своїх гріхах, бо найбільшим нашим ворогом є не Росія, а найбільшим ворогом є корупція. Через неї всі біди в Україні. Тому ми повинні виправляти свої гріхи. А Господь Милосердний, Він бачить і віру нашу, і смирення наше, і чує наші молитви, і знає, що ми йдемо шляхом правди. Не ми нападали, а на нас напав ворог. Ми свою ядерну зброю віддали, гарант скориставшись нашою слабкістю, звершив агресію. Скажіть, з ким буде Бог? З правдою чи з неправдою? З правдою! Правда на нашому боці, тому Бог з нами. А де Бог, там перемога.


Подивіться, дорогі браття і сестри, що відбувається в Україні. Створюються батальйони; майже у кожній області свої батальйони, які йдуть на схід. Чого вони туди ідуть? Помирати за свою землю, за свій народ, за свою сім’ю. А Господь сказав, що ніхто немає більше тієї любові, як хто душу свою, тобто життя своє, віддасть за друзів своїх. Дивіться, дорогі браття і сестри, як народ наш український став жертовним, милосердним, віддають останнє для наших воїнів, які захищають нашу свободу і наше життя. Хіба це не виявлення любові до ближніх?

Бачить Господь і гріхи наші, але бачить і нашу любов. І тому дасть нам перемогу, і незабаром дасть нам перемогу, тому що Він Милостивий, а ми просимо Його. І сьогодні по всій Україні, у кожному обласному центрі збираються віруючі, духовенство і моляться до Бога. І ви думаєте, що Господь не почує нашу молитву? Почує, бо Він заради нас зійшов на землю і дав Себе розіп’яти на хресті заради нашого спасіння. То невже Він не послухає нас і не буде Милостивим до нас? Безумовно буде Милостивим, тому ми будемо Його прославляти. Йому слава навіки віків! І слава Україні!

(Слово виголошено після Молитви за Україну - молебна і акафіста до Покрова Божої Матері на Михайлівській площі м. Києва, 30 листопада 2014 року Божого)